(no subject)

[skifika]

Захотілось чорниць.
Але не купити на базарі відразу пів кіло, а зривати з кущика по одній ягідці і відправляти до рота. Щоб пальці були фіолетовими.
І гори навкруг.
Бажання - то така річ, яку треба здійснювати. Інакше гарантовано душевний дискомфорт.

Тому глянувши прогноз погоди (обіцяли тепло, сонце і, головне, відсутність дощу), здзвонилась з подругою і домовилась, що в неділю зранку чкурнемо до гори Хом’як. Подихати чистим повітрям, поїсти чорниць і просто відпочити.
На цю гору я піднімалась вчетверте.
І жодного разу не вдалось зробити це по-людськи!
Кожен раз іншими стежками. І не зовсім по маркованому маршруту.
В даному випадку мета була не дістатись до вершини, а ягідки позбирати. Тільки дзузьки! Одні листочки на кущиках, і тільки де-не-де поодинокі чорнички.
Зате піднялись на вершину з кам’янистої сторони, де нема стежок.
Люблю такі підйоми. Рухатись вверх, не поспішаючи, споглядаючи краєвиди.
Рай для очей.
А на вершині нас очікував сюрприз. Грім, дощ і град.
Поки не почало лити, як з відра, ми не поспішали спускатись. Але коли добряче луснув грім і почався проливний дощ, то всі, хто був на горі, дружно почали спуск.
Дякуючи прогнозам погоди, до злив ми не готувались. Ніяких парасоль і дощовиків. Тільки штани, футболки і сонячні окуляри.
Промокли до нитки. Змерзли.
Але враження надзвичайно позитивні.